Дистрофії рогівки: дегенеративне переродження рогівки внаслідок порушення трофіки
Рогівка, прозоре вікно нашої зорової системи, є одним з найважливіших компонентів ока. Забезпечуючи більш ніж 70% сили заломлення світла, вона виконує роль першої лінзи, що фокусує світлові промені на сітківку, де й формується чітке зображення.
— це група захворювань, що характеризуються дегенеративними процесами в рогівці внаслідок порушення її трофіки — живлення і метаболізму, що призводить до зниження її прозорості, порушення заломлення світла і відповідно, різного ступеня втрати зору. Особливістю дистрофій рогівки є двобічне ураження, тобто ураження обох очей.
Симптоми дистрофій рогівки
Клінічні прояви захворювання залежать від конкретного виду дистрофії та стадії її перебігу, проте існують загальні симптоми дистрофій рогівки:
- Помутніння рогівки;
- Поступове зниження гостроти зору;
- Розмитість зображень;
- Відчуття стороннього тіла, печіння, різі, сухості або поколювання в оці;
- Світлобоязнь.
Класифікація дистрофій рогівки
Дистрофії рогівки класифікуються за різними критеріями, серед яких найбільш поширена етіопатогенетична класифікація, що враховує причини та механізми розвитку дистрофій:
- Вроджені дистрофії — виникають внаслідок генетичних дефектів;
- Набуті дистрофії — розвиваються вторинно на тлі інших очних захворювань або системних захворювань організму;
- Ідіопатичні дистрофії — причина невідома.
За локалізацією розрізняють:
- Центральні дистрофії — уражається центральна частина рогівки, що відповідає за гостроту зору;
- Периферичні дистрофії — ураження розташоване на периферії рогівки, де розташовані периферичні нерви та кровоносні судини.
Діагностика дистрофій рогівки
Діагностика дистрофій рогівки включає:
- Збір анамнезу та скарг пацієнта;
- Огляд очей із спеціальним бічним освітленням;
- Офтальмоскопія;
- Біомікроскопія;
- Кератотопографія;
- Оптична когерентна томографія (ОКТ);
- Генетичне дослідження (при вроджених дистрофіях).
Лікування дистрофій рогівки
Лікування дистрофій рогівки залежить від виду дистрофії, стадії її перебігу та ступеня вираженості клінічних проявів. У більшості випадків лікування спрямоване на уповільнення або зупинку прогресування захворювання та зменшення симптомів.
- Медикаментозна терапія включає використання протизапальних, антигістамінних, зволожуючих препаратів, а також препаратів, що покращують трофіку рогівки.
- Лазерна хірургія застосовується для корекції неправильного астигматизму, викликаного дистрофією рогівки.
- Кератопластика — хірургічне втручання, при якому уражена частина рогівки замінюється на донорську. Кератопластика застосовується при вираженому помутнінні рогівки, що призводить до значного зниження гостроти зору.
Профілактика дистрофій рогівки
Специфічної профілактики дистрофій рогівки не існує, проте можна знизити ризик розвитку захворювання, дотримуючись таких рекомендацій:
- Вчасно лікувати очні та системні захворювання, які можуть призвести до розвитку дистрофії рогівки;
- Уникати травм очей;
- Берегти очі від впливу ультрафіолетового випромінювання, використовуючи захисні окуляри з УФ-фільтром;
- Дотримуватися здорового способу життя, що включає збалансоване харчування, відмову від куріння та надмірного вживання алкоголю.
Висновок
Дистрофії рогівки є серйозною патологією, що може призвести до значного зниження гостроти зору. Своєчасна діагностика та адекватне лікування дозволяють уповільнити або зупинити прогресування захворювання та зберегти зір.
Часто задавані питання
- Що таке дистрофія рогівки?
- Які симптоми дистрофій рогівки?
- Які причини дистрофій рогівки?
- Як діагностуються дистрофії рогівки?
- Як лікувати дистрофії рогівки?
Дистрофія рогівки — це захворювання, що характеризується дегенеративними процесами в рогівці внаслідок порушення її трофіки, що призводить до зниження її прозорості, порушення заломлення світла і, відповідно, різного ступеня втрати зору.
Загальними симптомами дистрофій рогівки є помутніння рогівки, поступове зниження гостроти зору, розмитість зображень, відчуття стороннього тіла, печіння, різі, сухості або поколювання в оці, світлобоязнь.
Дистрофії рогівки можуть бути вродженими, набутими або ідіопатичними. Вроджені дистрофії виникають внаслідок генетичних дефектів, набуті дистрофії розвиваються вторинно на тлі інших очних захворювань або системних захворювань організму, а причина ідіопатичних дистрофій невідома.
Діагностика дистрофій рогівки включає збір анамнезу та скарг пацієнта, огляд очей із спеціальним бічним освітленням, офтальмоскопію, біомікроскопію, кератотопографію, оптичну когерентну томографію (ОКТ) та генетичне дослідження (при вроджених дистрофіях).
Лікування дистрофій рогівки залежить від виду дистрофії, стадії її перебігу та ступеня вираженості клінічних проявів. Лікування може включати медикаментозну терапію, лазерну хірургію та кератопластику.