Кіста зябрової дуги: розуміння, діагностика та лікування
Що таке кіста зябрової дуги?
Кіста зябрової дуги є відносно рідкісним вродженим дефектом шиї, що виникає внаслідок порушення процесу розвитку шийних структур у першому триместрі вагітності. В основі її формування лежить незарощення зябрових кишень, які у нормі повинні повністю зникати після 10 тижня гестації. Зяброві дуги беруть участь у формуванні шиї, вух, гортані, носоглотки, проте порушення у розвитку зябрових дуг може призвести до утворення кісти зябрової дуги.
Які типи кіст зябрової дуги існують?
Існує чотири типи кіст зябрової дуги, в залежності від локалізації зябрової кишені, що не зазнала облітерації:
- Перший тип (найбільш поширений) виникає внаслідок порушення облітерації першої зябрової кишені та протоків, що відходять від неї. Найчастіше виявляється у дітей молодше 5 років, переважно на передній поверхні верхньої третини шиї.
- Другий тип утворюється при незарощенні другої зябрової кишені, що призводить до виникнення кісти в ділянці шийного трикутника з можливим поширенням до мигдаликів та внутрішнього слухового каналу.
- Третій тип зустрічається при незарощенні третьої зябрової кишені, пролягає вздовж заднього краю кивального м’яза. Кіста знаходиться в товщі шиї і може досягати значних розмірів.
- Четвертий тип (найрідкісніший) формується у підключичній ямці, внаслідок незарощення четвертої зябрової кишені. Цей тип кіст часто супроводжується аномальним розвитком зябрової артерії, що може призводити до виникнення звуження артерії і розвитку клінічної симптоматики.
Симптоми кісти зябрової дуги
Клінічні прояви кісти зябрової дуги можуть бути різноманітними, в залежності від типу кісти, її розміру та локалізації. Найбільш поширеними симптомами є:
- Безболісна припухлість шиї, яка може збільшуватися в розмірі при інфекційних захворюваннях верхніх дихальних шляхів.
- Біль у ділянці розташування кісти, що може посилюватися при доторканні або поворотах голови.
- Затруднення ковтання, особливо при великих кістах, що можуть перекривати просвіт глотки.
- Рецидивуючі гнійно-запальні процеси, які можуть виникати в кісті внаслідок закупорки її протоки, що призводить до накопичення інфікованого вмісту та формування абсцесу.
- Ушкодження нервів, розташованих в області кісти, що може призводити до появи неврологічних симптомів, таких як оніміння, поколювання або біль у шиї, обличчі або руці.
Діагностика кісти зябрової дуги
Діагностика кісти зябрової дуги зазвичай включає в себе фізикальний огляд, проведення УЗД шиї та комп’ютерну томографію. Іноді використовується магнітно-резонансна томографія (МРТ) для отримання більш детальних зображень кісти та навколишніх тканин. У деяких випадках може бути призначена біопсія кісти, найчастіше за підозри на злоякісний процес.
Лікування кісти зябрової дуги
Єдиним ефективним методом лікування кісти зябрової дуги є оперативне втручання. Операція зазвичай виконується через розріз на шиї, через який хірург видаляє кісту разом з її фістулою. В більшості випадків операція проходить успішно, і пацієнт повністю одужує. Однак, у деяких випадках можливі ускладнення, такі як пошкодження нервів, інфекція, кровотеча або рецидив кісти.
Висновок
Кіста зябрової дуги є рідкісним вродженим дефектом шиї, що може викликати різноманітні симптоми. Діагностика кісти зазвичай здійснюється за допомогою фізикального огляду, УЗД та КТ шиї. Лікування кісти зябрової дуги тільки хірургічне. Прогноз після операції зазвичай сприятливий, але існують потенційні ускладнення.
Часті запитання про кісту зябрової дуги
- Які причини виникнення кісти зябрової дуги?
- Які симптоми кісти зябрової дуги?
- Як діагностується кіста зябрової дуги?
- Які методи лікування кісти зябрової дуги?
- Який прогноз при кісті зябрової дуги?