Комарівська культура — археологічна спадщина бронзової доби

Комарівська культура — археологічна культура середнього та пізнього періодів бронзової доби у Верхньому та Середньому Придністров'ї, що датується 15—12 століттями до нашої ери, а в Прикарпатті до 780 р. до н.е.. Назва культури походить від поселення Комарівка, яке дослідив відомий археолог Вікентій Хвойка у 1893 році.

Історія відкриття та дослідження

Комарівська культура була вперше виділена в окрему археологічну культуру Вікентій Хвойку. Пізніше, в 1920-1930-х роках, польські археологи проводили розкопки комірок в околицях Львова та Тернополя. У 1950-1960-х роках радянські археологи продовжили дослідження комірок в Україні та Молдові.

Ареал та хронологія культури

Культура поширена в основному у Верхньому та Середньому Придністров'ї, а також в Прикарпатті. Ареал культури охоплює територію сучасної Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької областей України, а також частину Молдови.

Хронологічно комарівська культура датується 15—12 століттями до нашої ери, а в Прикарпатті до 780 р. до н.е. Культура поділяється на три етапи:

• Ранній етап (15—13 століття до н.е.): характеризується появою перших поселень комарівської культури та формуванням основних рис культури.
• Середній етап (13—11 століття до н.е.): характеризується розквітом комарівської культури та її максимальним поширенням.
• Пізній етап (11—780 століття до н.е.): характеризується занепадом комарівської культури та її поступовою асиміляцією сусідніми культурами.

Поселення та житла

Поселення комарівської культури зазвичай розташовувалися на височинах, поблизу річок і струмків. Житла були наземними, прямокутної або овальної форми, споруджувалися з дерева та глини. Дахи вкривали очеретом або соломою. Житла мали вогнища, а також ями для зберігання продуктів.

Господарство

Основними заняттями комарівців були землеробство та скотарство. Вони вирощували пшеницю, ячмінь, просо, горох, льон. Тримали корів, свиней, овець, кіз. Також займалися рибальством та полюванням.

Знаряддя праці

Комарівці використовували кам'яні, кістяні та рогові знаряддя праці. До кам'яних знарядь праці належали сокири, тесла, ножі, скребки, наконечники стріл і списів. Кістяні та рогові знаряддя праці використовувалися для обробки шкір, виготовлення одягу та прикрас.

Кераміка

Кераміка комарівської культури характеризується високою якістю та різноманітністю форм. Посуд виготовляли вручну, з глини, змішаної з піском. Поверхня посуду часто прикрашалася орнаментом, що складався з прямих і хвилястих ліній, геометричних фігур.

Поховання

Комарівці ховали своїх померлих у курганах. Кургани були насипні, круглі або овальні. В могилах знаходили кістяки небіжчиків, а також різноманітні речі: керамічний посуд, знаряддя праці, зброю, прикраси.

Мистецтво

У мистецтві комарівської культури переважали геометричні орнаменти, які прикрашали посуд, знаряддя праці, зброю та прикраси. Також зустрічаються зображення тварин і людей.

Висновок

Комарівська культура відіграла значну роль у розвитку культур бронзової доби у Східній Європі. Вона мала тісні контакти з сусідніми культурами, що сприяло обміну технологіями та ідеями. Комарівська культура зробила значний внесок у розвиток землеробства, скотарства і металургії. Її спадщина простежується у культурі наступних епох.

Питання, що часто задаються:

1. Де була поширена комарівська культура?
2. Яку хронологію має комарівська культура?
3. Які основні заняття комарівців?
4. Які знаряддя праці використовували комарівці?
5. Які особливості кераміки комарівської культури?