Облога Ке-Сан

Битва за Ке-Сан: В’єтнамська війна на межі краху

Облога Ке-Сан: Залишатися чи тікати

У січні 1968 року військові США потрапили у вирішальну битву, яка могла кардинально змінити хід В’єтнамської війни. Битва за Ке-Сан розгорілась у гірському селі поблизу демаркаційної лінії між Північним і Південним В’єтнамом. Невелика американська база опинилася в оточенні величезної армії В’єтконгу та північно-в’єтнамських військ, які були налаштовані рішуче змінити ситуацію. У повітрі витало питання: чи американські війська залишаться, захищаючи позиції, чи відступлять під градом атак?

Стратегія В’єтконгу: Наступ Тет та його наслідки

Наступ Тет у 1968 році став зухвалою спробою В’єтконгу та північних в’єтнамських військ захопити Сайгон та інші ключові міста Південного В’єтнаму. Незважаючи на те, що наступ був успішним, він також завдав величезного зриву планам В’єтконгу. Американські війська швидко відновили контроль над втраченими територіями, але бої продемонстрували, наскільки вразливими були позиції Сполучених Штатів у В’єтнамі. В’єтнамська армія скористалася ситуацією, проводячи успішні атаки на позиції американців у Ке-Сані.

Ціль американських військ: Утримати позиції у Ке-Сані

Американське військове керівництво опинилося у складній ситуації. Оточена база в Ке-Сані була важливим стратегічним об’єктом, який перебував під контролем США з 1962 року. Відхід із позицій міг бути сприйнятий як велике військове та політичне фіаско та суттєво погіршити позиції Сполучених Штатів у В’єтнамі. Таким чином, було прийнято рішення залишатися та утримувати позиції в Ке-Сані. Ця операція отримала назву операція «Пекло в долині».

Облога Ке-Сан: Складні умови та запеклі бої

Базу в Ке-Сані було повністю відрізано від будь-якого наземного постачання. В’єтнамські війська намагалися ізолювати американські сили та обмежити їх можливості. База сильно постраждала від артилерійських та мінометних обстрілів, що призвело до значних втрат серед військових і цивільних осіб. У той самий час американські війська чинили запеклий опір, використовуючи авіацію, артилерію та піхоту. За допомогою нескінченного потоку постачання, яке доставлялось літаками, американські війська вистояли під шквалом безперервних атак.

Вихід з Ке-Сана: Рішення про відступ

Після семимісячної облоги та запеклих боїв, 9 липня 1968 року американські війська залишили Ке-Сан. Відступ було проведено за допомогою повітряної евакуації, яка стала однією з найбільших і найскладніших операцій такого роду за всю історію. Загалом, під час облоги в Ке-Сані американці втратили понад 2000 солдатів, а в’єтнамські сили — десь 10 000-15 000 бійців. Військова перемога північнов’єтнамських військ мала величезний вплив на хід війни.

Висновок: Уроки і спадщина Битви за Ке-Сан

Битва за Ке-Сан була одним з найважливіших і найжорстокіших боїв під час В’єтнамської війни. Ця облога виявила значні проблеми у стратегії Сполучених Штатів. Запеклі бої продемонстрували силу та волю в’єтнамських сил до боротьби, що сприяло посиленню переконання у необхідності повного виведення американських військ з В’єтнаму. Хоча Ке-Сан був військовою поразкою для США, він став знаковою подією — саме після нього в американському суспільстві почало зростати невдоволення війною.

Запитання, що часто задаються (FAQ):

1. Хто брав участь у битві за Ке-Сан?

У битві за Ке-Сан брали участь 26 і 9 полки корпусу морської піхоти США та 304 і 325C-дивізії В’єтнамської народної армії (ВНА).

2. Коли відбулася битва за Ке-Сан?

Битва за Ке-Сан відбувалася з 21 січня до 9 липня 1968 року.

3. Якими були цілі американських військ у Ке-Сані?

Метою американських військ було утримати та захистити стратегічну базу в Ке-Сані, щоб не допустити її захоплення в’єтнамською армією.

4. Яким був результат битви за Ке-Сан?

Запеклі бої тривали понад півроку, але, в результаті, американські війська покинули Ке-Сан, оскільки перебувати там стало неможливим. Однак це було більш схоже на тактичний відступ, ніж на поразку.

5. Що було основною причиною виходу американських військ із Ке-Сан?

Основною причиною було неможливість подальшого утримання бази після семимісячної облоги та відсутність наземного постачання.