Яка відповідь є правильною?
- такролімус;
- циклофосфамід;
- метотрексат;
- фторурацил;
Імуносупресія після трансплантації нирки
Трансплантація нирки є операцією, за допомогою якої пацієнту зі стадією ниркової недостатності, що є незворотним кінцевим результатом хронічного ураження нирок, імплантують нирку від донора. Це складний та дорогий метод лікування, який вимагає довічного імуносупресивного лікування, спрямованого на запобігання відторгненню трансплантату.
Імуносупресія після трансплантації нирки необхідна для пригнічення імунної відповіді організму реципієнта. Імунна система організму реципієнта розпізнає трансплантат як чужорідний та намагається його відторгнути. Імуносупресивні препарати пригнічують імунну відповідь, дозволяючи трансплантату прижитися та нормально функціонувати.
Для імуносупресії після трансплантації нирки використовують широкий спектр препаратів, які поділяються на кілька основних груп:
* Інгібітори кальциневрину: такролімус, циклоспорин А
* Інгібітори mTOR: еверолімус, сиролімус
* Антиметаболіти: мікофенолат мофетил, азатіоприн
* Антитіла: даклалізумаб, басилізуксимаб
Вибір конкретного препарату або їх комбінації залежить від індивідуальних особливостей пацієнта, супутніх захворювань і ризику відторгнення.
Найбільш правильний варіант відповіді: такролімус
Також слід зазначити, що після трансплантації нирки застосовують різні схеми імуносупресії, які можуть включати кілька препаратів з різних груп. Схеми імуносупресії підбираються індивідуально і залежать від конкретного пацієнта та його стану.
Дозу імуносупресивних препаратів також підбирають індивідуально. Вона залежить від типу препарату, функції нирки, супутніх захворювань і рівня імуносупресії.
Після трансплантації нирки пацієнти повинні регулярно проходити обстеження, щоб оцінити функцію нирки і рівень імуносупресії. За необхідності схему імуносупресії можуть коригувати.