Яка відповідь є правильною?
- особи, яким призначають антиостеопоротичну терапію
- дорослі, що приймають ліки, пов’язані з низькою кістковою масою або втратою кісткової тканини
- дорослі із захворюванням або станом, пов’язаним із низькою кістковою масою або втратою кісток
- чоловіки віком старше 70 років
Вимірювання мінеральної щільності кісткової тканини, або остеоденситометрія, є важливою процедурою для діагностики та моніторингу різних кісткових захворювань, таких як остеопороз. Цей метод дозволяє отримати інформацію про стан кісткової тканини, її щільність та міцність, що є важливим для попередження переломів та інших ускладнень.
Перш за все, показами до проведення остеоденситометрії є особи, яким призначають антиостеопоротичну терапію. Це включає пацієнтів з діагнозом остеопорозу або високим ризиком його розвитку. Вимірювання мінеральної щільності кісток допомагає лікарям вибрати оптимальний план лікування та контролювати його ефективність.
Другим важливим показом є дорослі, що приймають ліки, пов’язані з низькою кістковою масою або втратою кісткової тканини. Деякі медикаменти можуть негативно впливати на стан кісток, спричиняючи їх розрідження та втому. Вимірювання мінеральної щільності кісток може допомогти вчасно виявити ці зміни та вжити необхідних заходів для запобігання ускладнень.
Третій показ до проведення остеоденситометрії — дорослі із захворюванням або станом, пов’язаним із низькою кістковою масою або втратою кісток. Наприклад, пацієнти зі стани після перенесених переломів, ревматоїдним артритом або хронічними нирковими захворюваннями можуть бути підвищеного ризику розвитку остеопорозу та інших кісткових ускладнень.
Четвертим показом до виконання остеоденситометрії є чоловіки віком старше 70 років. За цим віковим порогом зростає ризик втрати кісткової маси та розвитку остеопорозу, тому рекомендується регулярно перевіряти щільність кісток, щоб вчасно виявити можливі проблеми та запобігти їх ускладненню.
Основним показом до вимірювання мінеральної щільності кісткової тканини є дорослі, що приймають ліки, пов’язані з низькою кістковою масою або втратою кісткової тканини. Цей варіант обрано через те, що вони можуть мати високий ризик розвитку остеопорозу та інших кісткових захворювань, які вимагають ретельного контролю та лікування.