Серебщина — це грошова данина, що стягувалася з усіх без винятку селян у феодальній Литві та на підлеглих їй руських землях в 14—16 ст.
Розмір і збір серебщини
Розмір серебщини не був сталим. Він становив від 10 до 30 і більше грошів з лану. Городники сплачували 3—6 грошів з двору.
Збір серебщини з державних селян тривав до кінця 16 ст., тоді як феодали отримали право збирати її у власних маєтках ще з 1447 р.
Регіональні назви серебщини
Залежно від регіону, серебщина мала різні назви:
- Київщина: подимщина
- Волинь: воловщина
- Чернігівщина: поголовщина
Призначення серебщини
Серебщина призначалася для утримання війська. Вона була одним з основних джерел державних доходів.
Скасування серебщини
У кінці 16 ст. серебщина була скасована. Це відбулося в рамках загальних реформ, спрямованих на упорядкування податкової системи та зміцнення державної влади.
Серебщина була важливим податком у феодальній Литві та на підлеглих їй руських землях. Вона дозволяла державі підтримувати армію і забезпечувати оборону території. Однак з часом серебщина стала тягарем для селян, і була скасована в рамках реформ.
Часто задавані питання
- Який був розмір серебщини?
- Які регіональні назви мала серебщина?
- Для чого збиралася серебщина?
- Коли була скасована серебщина?
- Чому серебщина була важливою для держави?