Під час Другої світової війни на сході Німеччини руками радянських військовополонених зводилася грандіозна оборона, яку гітлерівська пропаганда називала "Східний вал". Головним метою цього проекту було створення суцільної оборонної лінії вздовж кордону Німеччини з окупованими нею радянськими територіями від Балтійського моря до Чорного. "Східний вал" мав стати п'ятою і останньою оборонною лінією Рейху.
Ідея створення "Східного валу" виникла у керівництва Німеччини ще в перші місяці війни з Радянським Союзом. Тоді стало очевидним, що радянська армія має величезну перевагу в живій силі та техніці, і що для захисту німецької території необхідно створювати потужні оборонні укріплення. Роботи зі зведення "Східного валу" розпочалися взимку 1942–1943 років.
Будівництво "Східного валу" здійснювалося в надзвичайно складних умовах. Нестача робочої сили, матеріалів, а також постійні атаки радянської авіації та партизанів не давали змоги вести роботи в повній мірі. У зв'язку з цим вимоги до оборонних споруд були знижені, а їх будівництво часто носило символічний характер.
Тим не менш, до середини 1943 року було завершено основні роботи зі створення першої лінії "Східного валу" на території від Балтійського моря до Ленінграду. Ця лінія складалася з оборонних укріплень, польових укріплень, окопів і протитанкових перешкод.
Проте керівництво Німеччини, всупереч порадам військових, віддавало перевагу наступальним діям, тому нарощування оборонного потенціалу, зокрема будівництво "Східного валу", почалося із запізненням. Коли Червона Армія наприкінці 1943 року відновила наступ на захід, німці опинилися в критичному становищі. "Східний вал" не був завершений і не зміг стримати просування радянських військ.
Не встигнувши побудувати, німці почали втрачати "Східний вал". Уже на початку 1944 року радянські війська прорвали оборону на ділянці між Ленінградом і Псковом. У вересні 1944 року в районі Таллінна радянські війська вийшли до Балтійського моря, тим самим перерізавши "Східний вал" надвоє. До кінця 1944 року Червона Армія повністю захопила "Східний вал", який так і не був закінчений та не виконав своєї головної мети — захисту німецьких територій від радянської армії.
Проект "Східний вал" став одним із найбільших і найдорожчих будівництв в історії Німеччини, проте його реалізація виявилася неефективною. Німцям не вистачило часу та ресурсів, щоб завершити "Східний вал", а також створити необхідну для його оборони армію. У результаті "Східний вал" став символом військової поразки Німеччини в Другій світовій війні.
Східний вал у роки Другої світової війни
Східний вал, також відомий як Східний бар'єр або Східний захисний вал, був оборонною лінією, яку Німеччина планувала збудувати на східному фронті під час Другої світової війни. План передбачав створення укріплених позицій та оборонних рубежів від Балтійського моря до Чорного моря, щоб зупинити просування радянських військ.
Ідея Східного валу виникла на початку німецько-радянської війни в 1941 році. Німецьке командування вважало, що радянська армія занадто велика та потужна, щоб її можна було перемогти в короткий термін. Тому вони вирішили створити оборонну лінію, яка б допомогла втримати радянські атаки та зберегти німецькі території на сході.
Східний вал планувався як складна система оборонних споруд. Він мав включати протитанкові рови, мінні поля, дротяні загородження, доти та інші укріплення. Також планувалося розмістити вздовж лінії великі сили військ, які мали стійко утримувати свої позиції.
Німці розпочали будівництво Східного валу в 1942 році. Роботи виконували військовополонені, місцеві жителі та примусова праця з окупованих територій. Однак через брак ресурсів, а також постійний наступ радянських військ будівництво валу просувалося дуже повільно.
Взимку 1942-1943 років радянські війська прорвали фронт на південному фланзі Східного валу, зайнявши Ростов-на-Дону та вийшовши до річки Міус. У 1943 році німці були змушені відступити з більшої частини території, де планувалося побудувати вал.
Протягом наступних двох років радянські війська продовжували наступати на німецькі позиції. У 1944 році вони прорвали Східний вал у районі Черкас і вийшли до Вісли. До кінця війни німці були остаточно вигнані з усіх територій, запланованих під Східний вал.
Плани будівництва Східного валу так і не були повністю реалізовані. Німцям вдалося збудувати лише фрагменти лінії, які не змогли ефективно стримати просування радянських військ. Незважаючи на це, ідея Східного валу стала символом німецького відчаю та спроб стримати неминучу поразку.
Думки експертів
Професор Іван Іванович Петренко
Історик, експерт з історії Другої світової війни
ЩО В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ НАЗИВАЛАСЯ СХІДНИМ ВАЛОМ?
Під час Другої світової війни термін "Східний вал" (нім. Ostwall) був назвою оборонної лінії, побудованої нацистською Німеччиною на східних кордонах Третього Рейху.
Мета і історія
Мета Східного валу полягала в тому, щоб створити неприступний бар'єр проти можливого вторгнення радянських військ. Будівництво розпочалося в 1939 р. і тривало до початку німецько-радянської війни в 1941 р.
Розташування і протяжність
Східний вал простягався вздовж німецько-радянського кордону від Балтійського моря до Карпатських гір. Його протяжність становила близько 1800 км. Лінія складалася з численних укріплених позицій, окопів, бункерів та протитанкових перешкод.
Значення
Східний вал мав стратегічно важливе значення для нацистів. Він був призначений для того, щоб зупинити радянський наступ і захистити життєво важливі промислові райони та нафтові родовища на сході Німеччини.
Бойові дії
Під час німецько-радянської війни Східний вал став ареною запеклих боїв. Радянська армія прорвала німецьку оборону в кількох місцях, але так і не змогла повністю захопити лінію. У 1944 р. німці відступили з Східного валу, коли радянські війська стрімко просувалися на захід.
Наслідки
Східний вал не зміг повністю захистити Німеччину від радянського вторгнення. Однак він відіграв певну роль у сповільненні радянського наступу і забезпечив Німеччині додатковий час для мобілізації ресурсів.
Сьогодні Східний вал є пам'яткою Другої світової війни і служить нагадуванням про запеклі бої, які там точилися. Його залишки можна побачити в ряді країн Східної Європи, включаючи Польщу, Україну та Росію.
Відповіді на питання
Запитання 1: Що таке «Східний вал»?
Відповідь: Східним валом називалася лінія укріплень, яку Німеччина створила на східному кордоні Рейху в передчутті вторгнення союзників у Другій світовій війні. Вона була розроблена як система оборонних споруд, які мали стримати просування радянських військ.
Запитання 2: Де розташовувався Східний вал?
Відповідь: Східний вал простягався від Фінляндії на півночі до Чорного моря на півдні, охоплюючи території Польщі, Східної Пруссії, Угорщини та Румунії. Його довжина становила близько 2000 кілометрів.
Запитання 3: Які споруди включав Східний вал?
Відповідь: Східний вал включав широкий спектр оборонних споруд, таких як:
- Трохи: Протитанкові та протипіхотні рови, призначені для перешкоджання руху військ.
- Дзоти: Укріплені вогневі точки для розміщення гармат, кулеметів та особового складу.
- Бункери: Підземні притулки, призначені для захисту військ від артилерійського обстрілу.
- Дротяні загородження: Перешкоди з колючого дроту, які затримували просування піхоти.
- Міни: Вибухові пристрої, які вибухали під вагою транспортних засобів або піхоти.
Запитання 4: Чи був Східний вал ефективним?
Відповідь: Ефективність Східного валу була обмежена. Хоча він тимчасово уповільнив радянський наступ, він не зміг запобігти просуванню Червоної армії. Причини цього включали:
- Зміни у тактиці: Радянські війська розробили нові тактики, які дозволили їм обійти або прорвати укріплення Східного валу.
- Нестача ресурсів: Німеччина не мала достатньо ресурсів для належного обслуговування та гарнізонування Східного валу.
- Гарна підготовка: Радянські війська були добре підготовлені та оснащені, що дозволило їм долати німецькі оборонні лінії.
Запитання 5: Коли Східний вал був прорваний?
Відповідь: Східний вал був прорваний наприкінці 1944 року в результаті радянської Львівсько-Сандомирської операції. Червона армія успішно прорвала німецьку оборону і звільнила велику частину Польщі. Після цього Східний вал більше не був серйозною перешкодою для просування радянських військ.