Яка відповідь є правильною?
- Біопсію печінки
- МРТ печінки
- Транзієнтну еластографію
- NALFD Fibrosis Score (NFS)
Метод обстеження для вторинного оцінювання ризику фіброзу печінки з показником шкали FIB-4 ≥1,3
Фіброз печінки є серйозним ускладненням хронічних захворювань печінки, таких як цироз або рак. Вчасна діагностика і оцінювання ступеня фіброзу має величезне значення для планування лікування та попередження подальшого прогресу захворювання.
Якщо пацієнт має показник шкали FIB-4 ≥1,3, що вказує на підвищений ризик фіброзу печінки, важливо виконати додаткове обстеження для більш детального оцінювання стану печінки. Один із найбільш ефективних методів у цьому випадку є транзієнтна еластографія.
Транзієнтна еластографія, також відома як фібросканування, є невторинним методом, що дозволяє немедичним інвазивним способом вимірювати жорсткість печінки. Цей метод дозволяє точно визначити ступінь фіброзу печінки і класифікувати його за шкалою Metavir або іншими системами.
Транзієнтна еластографія є швидким і безболісним методом, який надає об’єктивну інформацію про стан печінки, що допоможе лікарю в правильному плануванні та лікуванні захворювання.
Хоча біопсія печінки може бути золотим стандартом у діагностиці фіброзу, вона є інвазивною процедурою, яка може супроводжуватися ризиками та ускладненнями. МРТ печінки та NALFD Fibrosis Score (NFS) також можуть бути корисними методами, але вони не завжди доступні або ефективні, як транзієнтна еластографія.
Отже, у випадку показника шкали FIB-4 ≥1,3 рекомендовано використовувати транзієнтну еластографію як метод обстеження для вторинного оцінювання ризику фіброзу печінки. Цей метод є швидким, безболісним і інформативним, дозволяючи точно оцінити ступінь фіброзу і сприяти вчасному початку лікування.