Яка відповідь є правильною?
- Біопсію печінки
- МРТ печінки
- Транзієнтну еластографію
- NALFD Fibrosis Score (NFS)
Метод обстеження ризику фіброзу печінки при показнику FIB-4 ≥1,3
Фіброз печінки є серйозним ускладненням багатьох хвороб, таких як цироз чи гепатит. При виявленні підвищеного показника шкали FIB-4 (≥1,3), проведення додаткового обстеження для оцінки ризику фіброзу стає невідкладною необхідністю.
Одним із найефективніших методів вторинного оцінювання фіброзу печінки є транзієнтна еластографія. Цей метод дозволяє швидко та безболісно визначити жорсткість тканини печінки, що є прямим показником наявності фіброзу. Транзієнтна еластографія є набагато менш інвазивним методом порівняно з біопсією печінки, та дозволяє отримати достовірні результати.
Хоча МРТ печінки та NALFD Fibrosis Score (NFS) також можуть бути використані для оцінки фіброзу печінки, проте вони не є настільки точними та доступними як транзієнтна еластографія. МРТ печінки може бути корисним у випадках, коли інші методи не дозволяють отримати чітке уявлення про стан печінки, а NFS може бути використаний для прогнозування фіброзу та наявності жирової хвороби печінки, але не може точно визначити ступінь фіброзу.
Отже, при показнику шкали FIB-4 ≥1,3 найбільш оптимальним методом обстеження ризику фіброзу печінки є транзієнтна еластографія. Цей метод є ефективним, безпечним та дозволяє отримати надійні результати для подальшого лікування та контролю за станом печінки.