Закон України «Про попереднє ув’язнення»: порядок відбування запобіжного заходу
Заголовок 1: Визначення попереднього ув'язнення та його правові засади
Попереднє ув’язнення — це запобіжний захід, що застосовується до обвинуваченої або підозрюваної у вчиненні злочину особи, а також до підсудної і засудженої. Законодавчою базою попереднього ув’язнення є Закон України «Про попереднє ув’язнення», ухвалений 6 червня 1993 року та введений у дію з 8 серпня 1993 року. Правовими підставами для його застосування є наявність достатніх доказів, які обґрунтоване підозру у вчиненні злочину і дозволяють припустити, що особа може переховуватися від органів дізнання, слідства і суду; а також намагатися знищити чи приховати докази; незаконно впливати на потерпілого, свідків чи інших учасників кримінального провадження; продовжувати злочинну діяльність чи вчиняти інші суспільно небезпечні діяння.
Заголовок 2: Загальні положення щодо застосування попереднього ув'язнення
Попереднє ув’язнення застосовується лише в крайніх випадках, коли інші запобіжні заходи є недостатніми або не можуть бути застосовані. При обранні цього запобіжного заходу суд має врахувати характер, обставини та тяжкість вчиненого злочину, особу підозрюваного, обвинуваченого або засудженого, а також дані про його попередню судимість.
Заголовок 3: Порядок здійснення попереднього ув'язнення
Попереднє ув’язнення здійснюється у слідчих ізоляторах, які підпорядковані Державній кримінально-виконавчій службі України. Умови утримання осіб, які перебувають під попереднім ув’язненням, повинні відповідати вимогам міжнародних стандартів у сфері поводження з ув’язненими. Особи, які перебувають під попереднім ув’язненням, мають право на належні умови утримання, медичну допомогу, доступ до правової допомоги, а також на побачення з родичами та іншими особами.
Заголовок 4: Строки попереднього ув'язнення
Закон визначає максимальні строки попереднього ув’язнення, які можуть бути застосовані до підозрюваного, обвинуваченого або засудженого. Ці строки залежать від тяжкості вчиненого злочину та інших обставин справи. Попереднє ув’язнення не може перевищувати 6 місяців, у разі подовження судом терміна досудового розслідування — 12 місяців.
У разі застосування до підозрюваного, обвинуваченого заходу у вигляді домашнього арешту строк утримання у слідчому ізоляторі зараховується у строк домашнього арешту із урахуванням вимог частин шостої, сьомої статті 177 цього Закону.
Заголовок 5: Підстави для звільнення з-під попереднього ув'язнення
Особа, яка перебуває під попереднім ув’язненням, може бути звільнена з-під варти в разі: припинення кримінального провадження; скасування або зміни запобіжного заходу на більш м’який; внесення застави або іншого грошового внеску; закінчення строку попереднього ув’язнення.
Висновок
Закон України «Про попереднє ув’язнення» є важливим правовим актом, який регулює порядок застосування та здійснення цього запобіжного заходу. Закон забезпечує дотримання прав і свобод осіб, які перебувають під попереднім ув’язненням, а також запобігає безпідставному позбавленню волі.
Питання, що часто задаються:
- Що таке попереднє ув’язнення?
- Які правові засади застосування попереднього ув’язнення?
- У яких випадках застосовується попереднє ув’язнення?
- Який порядок здійснення попереднього ув’язнення?
- Які строки попереднього ув’язнення?