<h2><b>Женевська конвенція про поліпшення долі поранених на полі бою 1864</b></h2>
<h2><b>Історичний контекст</b></h2>
<p>
Розвиток військової справи в XIX столітті призвів до значного зростання числа поранених на полі бою. У зв'язку з цим виникла необхідність розробки міжнародного правового документа, який би регулював гуманітарне поводження з пораненими та хворими військовослужбовцями.
</p>
<h2><b>Прийняття конвенції</b></h2>
<p>
Ініціатором розробки Женевської конвенції 1864 року виступив швейцарський підприємець і філантроп Анрі Дюнан. У 1863 році він став свідком страшних наслідків битви при Сольферіно, в якій загинули або були поранені десятки тисяч солдатів. Дюнан написав книгу "Спогади про битву при Сольферіно", в якій закликав до створення міжнародного договору, який би захищав поранених на полі бою.
</p>
<p>
У 1864 році за пропозицією Женевського (тепер Міжнародного) Комітету Червоного Хреста Федеральна рада Швейцарії скликала міжнародну конференцію в Женеві. У конференції взяли участь представники 16 держав, які підписали Женевську конвенцію про поліпшення долі поранених на полі бою.
</p>
<h2><b>Основні положення конвенції</b></h2>
<p>
Женевська конвенція 1864 року складається з 10 статей, які встановлюють наступні основні положення:
</p>
<ul>
<li>Раненим і хворим військовослужбовцям має бути надана медична допомога незалежно від того, до якої сторони конфлікту вони належать.</li>
<li>Заборонено вбивати, ранити або полонити поранених і хворих військовослужбовців, які вийшли з ладу.</li>
<li>Заборонено грабувати поранених і хворих військовослужбовців.</li>
<li>Раненим і хворим військовослужбовцям, які опинилися в полоні, повинні бути забезпечені належні умови утримання та лікування.</li>
<li>На захист осіб, які надають медичну допомогу пораненим і хворим військовослужбовцям, поширюються положення конвенції.</li>
</ul>
<p>
Конвенція також передбачає створення госпіталів та інших медичних установ для лікування поранених і хворих військовослужбовців, а також заохочує навчання медичного персоналу та добровільних помічників.
</p>
<h2><b>Значення конвенції</b></h2>
<p>
Женевська конвенція 1864 року стала першим міжнародним правовим документом, який регулював гуманітарне поводження з пораненими на полі бою. Конвенція внесла значний вклад у розвиток міжнародного гуманітарного права та стала основою для подальших Женевських конвенцій.
</p>
<h2><b>Висновок</b></h2>
<p>
Женевська конвенція 1864 року є одним з найважливіших документів міжнародного гуманітарного права. Конвенція встановила норми гуманітарного поводження з пораненими на полі бою, які діють досі. Конвенція стала основою для подальшого розвитку міжнародного гуманітарного права та внесла значний вклад у захист поранених і хворих військовослужбовців.
</p>
<h2><b>Питання, що часто задаються</b></h2>
<ol>
<li><b>Що таке Женевська конвенція 1864 року?</b></li>
<p>Женевська конвенція 1864 року - міжнародний правовий документ, який регулює гуманітарне поводження з пораненими на полі бою.</p>
<li><b>Хто був ініціатором розробки Женевської конвенції 1864 року?</b></li>
<p>Ініціатором розробки Женевської конвенції 1864 року був швейцарський підприємець і філантроп Анрі Дюнан.</p>
<li><b>Коли була прийнята Женевська конвенція 1864 року?</b></li>
<p>Женевська конвенція 1864 року була прийнята 22 серпня 1864 року на міжнародній конференції в Женеві.</p>
<li><b>Які основні положення Женевської конвенції 1864 року?</b></li>
<p>Основні положення Женевської конвенції 1864 року включають заборону вбивати, ранити або полонити поранених і хворих військовослужбовців, які вийшли з ладу, а також вимогу надавати їм медичну допомогу незалежно від того, до якої сторони конфлікту вони належать.</p>
<li><b>Яке значення Женевської конвенції 1864 року?</b></li>
<p>Женевська конвенція 1864 року стала першим міжнародним правовим документом, який регулював гуманітарне поводження з пораненими на полі бою. Конвенція внесла значний вклад у розвиток міжнародного гуманітарного права та стала основою для подальших Женевських конвенцій.</p>
</ol>